Узнать рейтинг Joomla.
Здесь можно найти шаблоны joomla 3.

Відбулась нарада з бібліотекарями Буського району

Сьогодні, 13 лютого, бібліотекарі Бущини зібралися на чергову виробничу нараду. Під час зустрічі, котра відбулася в методичній залі РНД, обговорено ряд актуальних питань діяльності бібліотек району.

   Зокрема, завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк проаналізувала деякі аспекти діяльності бібліотек Буської РЦБС за 2019 рік та окреслила основні пріоритети в роботі книгозбірень на 2020 рік. В.о. директора Буської РЦБС Галина Гораль озвучила присутнім умови проведення цьогорічного Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія – 2020», а завідувачка відділу комплектування та обробки літератури Олександра Алієва дала практичні поради працівникам щодо формування та організації бібліотечного фонду.

  На завершення заходу бібліограф Буської ЦРБ Оксана Стецик презентувала книгу відомої олещанки, учасниці національно – визвольних змагань, письменниці Орисі Матешук «Дроти колючі розірвали…», яка вийшла друком у видавництві «Каменяр» минулого року. Це збірка спогадів колишнього політв’язня сталінських ГУЛАГів про життя у великій режимній зоні комуно – більшовицької імперії, що звалася Радянським Союзом, та боротьбу незламних українських патріотів за свободу, національну гідність і вільну незалежну Українську державу. В ході презентації учасники подивилися цікавий фільм про життя Ірини (Орисі) Матешук (Грицини) «Народжені вільними», наданий нам для перегляду дочкою Орисі Матешук Лесею Матешук – Вацебою.
   У нараді взяла участь завідувач сектору культури, молоді та спорту Людмила Ціхоцька.

Довідково:

Орися Грицина (Матещук) народилася в с. Теребежі . Орися навчалася у львівській середній школі № 5, де в час російської окупації розгорнулася широка підпільна діяльність. У 1945 р. дівчина стала членом Спілки української молоді, згодом — членом ОУН (псевдо «Маківка», згодом змінила на «Бистриця»). Виконувала різні завдання підпілля. За наказом Проводу ОУН з метою конспірації перейшла у львівську залізничну середню школу № 3, яку закінчила 1947 року. Того ж року вступила на факультет української філології Львівського університету.
У жовтні 1947 року вперше заарештована, у вересні 1948 року заарештована вдруге. Понад рік перебувала під слідством у львівській тюрмі на Лонцького.
  22 березня 1949 року Військовий трибунал МВС Львівської області засудив Орисю за ст. 54-1 «а» КК УРСР до 25 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
  Після суду декілька місяців перебувала в тюрмі «Бриґідки», згодом — у київській пересильній тюрмі, звідки етапована до таборів ГУЛАГу. Покарання відбувала в Комі АР у таборах суворого режиму в Інті й Абезі, у Казахстані (Карабас.
  1955 року звільнена під час «хрущовської відлиги», проте проблеми залишилися. Повернулася, хвора, у Львів до батьків. Однак батьків невдовзі після її приїзду виселили з їхнього помешкання просто на вулицю. Поновитися в університеті також не дозволили.
Вдалося вступити до культосвітнього технікуму, а згодом і заочно закінчити Харківський бібліотечний інститут. Працювала бібліографом у бібліотеках Львова.
    У 1956 р. вийшла заміж за колишнього політв'язня, відомого хірурга Ростислава Матешука. 1957 року в них народилася донечка Леся, яка нині є професором Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, автором першого україномовного підручника з нормальної анатомії. Чоловік помер у березні 2006 року, декілька днів не доживши до їхнього золотого весілля.
  З початком національного відродження Орися Матешук очолила Львівський клуб репресованих імені Михайла Сороки (1989—1995 рр.), який брав активну участь у становленні незалежної Української Держави. Орися Матешук була автором відозв і прокламацій клубу репресованих.
     Знайшла себе в письменницькій діяльності. Деякі її вірші покладено на музику.
Брала активну участь у створенні цвинтарного меморіалу «Ми вмерли, щоб Україна жила» в містечку Олеську, була активним членом Товариства «Просвіта».
     Девізом життя Орисі Матешук були висловлені нею слова: «За волю рідної країни віддать готова я життя».

     Померла 29 грудня 2018 року у Львові

 

Мітки: БУЩИНА