Офіційний веб-сайт Буської районної державної адміністрації Львівської області

http://busk-rda.gov.ua/

Аграрний потенціал Львівщини – реалії і перспективи (Сільське господарство)

Впевнений, що кожен з нас любить осінь, яка щедро дарує свої плоди, виплекані дбайливою і наполегливою працею. Відчуваєш радість і задоволення від здобутків, набираєшся нових сил і бажання творити знову. І так з року в рік селянська праця не має ні початку, ні кінця, а її результати є основою нашого життя.
Завершився ще один сільськогосподарський рік, який був роком нових здобутків і починань. За попередніми розрахунками, до попереднього року зросло виробництво зерна, картоплі, овочів, плодів і ягід. Напевно кожен з вас, хто працював на землі, відчув це по своєму врожаю. У зимовий час, коли є трохи більше часу для підведення підсумків та намічення планів на майбутнє, хочу через газету інформувати широке коло читачів про агропромисловий сектор Львівщини в цілому, його минуле і майбутнє. Надіюся, що кожен читач почерпне для себе раціональне зерно.
Львівська область впродовж багатьох століть є аграрною. Агропромисловим сектором формується п’ята частина валової доданої вартості. Сільське населення становить 40 % всього населення області. Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються понад 400 підприємств різних форм власності та понад 300 тисяч одноосібних селянських господарств.
Вперше за роки незалежності України у 2014 році вироблено понад 1,2 млн.тонн зерна при потребі для споживання понад 300 тис.тонн. Виробництво фуражного зерна дає змогу провести обмін на продовольче.
У повному обсязі забезпечуються потреби населення області у споживанні картоплі, овочів та цукру. Адже картоплі виробляємо 1,7 млн.тонн при потребі у споживанні 0,4 млн.тонн, овочів 0,5 млн.тонн при потребі 0,4 млн.тонн.
Сільгоспвиробники області активно долучилися до підтримки бійців, які перебувають в зоні АТО та жителів східних областей, які звільнені від терористів. За це їм велике спасибі та низький уклін.
Державним органом у сфері агропромислового виробництва на рівні області є департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, на рівні районів – управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій. Основним завданням цих структур є реалізація державної аграрної політики, спрямованої на розвиток агропромислового виробництва та забезпечення продовольчої безпеки регіону. У теперішній час, коли частина країни опинилася у вогні, ще більш важливим є питання не тільки утримання досягнутого рівня виробництва та переробки продукції, а й забезпечення їх зростання, координація процесів євроінтеграції аграрного сектору економіки.
У департаменті працюють фахівці з розвитку галузей рослинництва і тваринництва, фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку, економічного розвитку, розвитку ринкових відносин і сільських територій, переробної промисловості, кадрового забезпечення. Тільки на нашому рівні в області розробляються прогнозні показники розвитку агропромислового виробництва області, регіональні програми підтримки сільського господарства та здійснюється їх реалізація, проводиться фінансування державних програм розвитку. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств дозволяють визначити тенденції розвитку галузі сільського господарства.
Це лише частина повноважень, які здійснюються департаментом. Кожен бажаючий може звернутися за фаховою допомогою до фахівців департаменту. Основні заходи та новини аграрного виробництва розміщуються на веб-сайті облдержадміністрації.
У галузі виробництва департамент сприяє формуванню державного резерву зерна та інших видів продукції, модернізації галузей агропромислового виробництва, інфраструктури ринку. З метою рекламування виробленої продукції, пошуку потенційних інвесторів та покупців організовуються на різних рівнях виставково-ярмаркові заходи, семінари і навчання. Напрацьовуються та подаються до Уряду та Мінагрополітики України пропозиції щодо внесення змін до діючого законодавства з питань сільського господарства.
Основним питанням сьогоднішнього дня є намічення шляхів розвитку на близьку та дальшу перспективу з урахуванням угоди про асоціацію з ЄС. Близькість до західних кордонів відкриває нові можливості для економічного обміну. Для широкого кола читачів хочу зазначити, що в області впродовж багатьох років основними виробниками картоплі, овочів, плодів і ягід, молока та яєць є господарства населення. А сільськогосподарські підприємства в основному виробляють зерно, цукрові буряки, ріпак, соняшник. Відповідно товарні партії продукції формують сільськогосподарські підприємства. У масштабах України обсяги виробництва в області картоплі, цукрових буряків, овочів, м’яса та молока займають між другим та сьомим місцями серед областей України. Навіть при зменшенні за останні 23 роки поголів’я великої рогатої худоби у 4,5 рази та корів у 2,7 рази за чисельністю поголів’я область займає четверте та друге місця серед областей України.
На перший погляд ніби і не погані показники на фоні інших регіонів держави. Проте виробничий потенціал Львівської області є значно більшим. Реформаційні процеси у сільському господарстві, які розпочалися з 1990 року, привели до зубожіння селян через зменшення дохідності, зайнятості та соціального захисту. Села різко почали вимирати і старіти. В рік чисельність сільського населення зменшується на 1,5-2 тис.осіб, що рівнозначно чисельності 3-4 населених пунктів, п’ята частина населення – особи понад 60 років. Проведена земельна реформа не була продуманою на перспективу, адже після ліквідації колективних господарств утворився так званий вакуум і розподілена земля залишалася без обробітку, селяни не знали куди податися. І лише через декілька років запустіння (12 років) стали відчутними певні зрушення, проте на цей час тваринництво було практично знищено, особливо молочне скотарство. Таким чином втрачено багато часу для розвитку. В оренду розпайовану землю почали брати великі агроформування. Часто із залученням іноземного капіталу, які здатні були вкласти великі фінансові ресурси для введення у виробництво не оброблювальних орних земель, на яких вже з’явилися чагарники. У цей час селяни тішилися, що хоча б комусь можна передати в обробіток свої паї та одержувати якусь плату. Проте, як показав час, через декілька років інфраструктура сільських населених пунктів практично самоліквідувалася через відсутність структур, які б її підтримували, а селяни стали заручниками великих агрохолдингів. На сьогодні в області 20 сільськогосподарських підприємств обробляють понад 54% усієї посівної площі сільськогосподарських підприємств. Вони в основному і формують експортний потенціал сільськогосподарської продукції. Тому одним з ключових питань є співпраця сільських територіальних громад з потенційними орендаторами щодо відновлення і підтримки розвитку інфраструктури сіл, перегляду орендної плати за земельні паї, створення робочих місць, а головне збереження нашого основного багатства, родючості ґрунтів.
Розвиток сільської місцевості є пріоритетним напрямком державної регіональної політики. Що ж намічено робити в області для її реалізації? В області діє обласна Комплексна програма підтримки та розвитку АПК на 2013-2015 роки. Нею передбачено фінансування заходів по 7 напрямках: підтримка розвитку насінництва, органічного виробництва, тваринництва, рибництва, покращення якості ґрунтів, підтримка сільськогосподарських кооперативів та фінансово-кредитне забезпечення підприємств АПК. На виконання зазначених заходів в обласному бюджеті на 2014 рік передбачено видатки в сумі 7,2 млн. грн., уже профінансовано 3,3 млн.грн. На наступний рік передбачаємо, що фінансовий ресурс на програму не зменшиться.
Багато це чи мало? Звісно, що для аграрної області це зовсім мало і такими коштами не можна суттєво підтримати виробників, проте я переконаний, якщо буде нормальне фінансування і кошти використати ефективно, ці програми дадуть результат. Та тут важливо, щоб люди йшли на ці програми, були поінформовані й виявляли активність.
Слід зазначити, що за 2012-2013 роки утворилася кредиторська заборгованість державного бюджету перед сільськогосподарськими товаровиробниками і лише у 2014 році, незважаючи на важку фінансову ситуацію та проведення військових дій державою вишукано кошти, які направлено на часткове погашення заборгованості. Заборгованості обласного бюджету за виконані заходи програми немає.
Признаюся, можливості департаменту обмежені. Ми можемо координувати, коректно пропонувати людям щось робити, навчати. Слідкуємо за статистичними даними, показниками врожайності. Вони є цього року високими і, в цьому заслуга аграріїв, які вміють вчитися, спілкуються з науковцями. До послуг аграріїв організовуємо семінари, навчальні заходи, зустрічі з науковцями, керівниками міжнародних проектів. Однозначно не потрібно аграрія сьогодні навантажувати різноманітними перевірками, надмірним оподаткуванням. До того ж стараємося більше популяризувати тих людей, які у своїх невеличких господарствах досягають чималих результатів.
В умовах асоціації з ЄС у сільському господарстві виникає цілий ряд проблем, які треба вирішувати якнайшвидше. Наприклад, молочники зустрінуться з вимогами до якості молока як кінцевого продукту споживачеві (дозволено реалізувати молоко лише після термічної обробки і тільки через централізований пункт на ринку), так і на переробні заводи (здача можлива тільки через пункти прийому). Окремі вимоги ставляться і щодо інших видів продукції. Великою проблемою є те, що у господарствах населення низька товарність виробленої продукції – на рівні від 10 до 25 %. Продукція селян в основному виробляється для власного споживання. Тому сьогодні одне з основних завдань – це створення відповідних структур, які б змогли забезпечити поставлені вимоги і цивілізованим способом дати змогу селянам реалізувати свою продукцію. У нашому випадку – це розвиток сільськогосподарської кооперації.
Це питання вже стоїть давно, проте через відсутність фінансових ресурсів для створення матеріально-технічної бази кооперативів справа майже не просувається. Міністерство аграрної політики України вивчає досвід різних країн щодо кооперативної діяльності на селі, багато чого ми можемо запозичити з німецької моделі. Це питання не одного дня, потребує змін наша законодавча база, треба багато вчитися, але слід це вирішувати якомога швидше, залучаючи всі можливі ресурси. Така вимога часу. Координатором роботи по створенню кооперативів є департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації.
Залучення в останні роки додаткових земель у сільськогосподарське виробництво дозволило довести рівень використання ріллі до 87 %. На даний час незадіяними залишаються близько 100 тис. гектарів. Тому департаментом проводиться аудиту земель на предмет придатності і можливості їх залучення в сільськогосподарське виробництво.
Немаловажне значення має і питання підвищення родючості ґрунтів, адже кожен третій гектар потребує розкислення. Ця робота є дороговартісною, потребує понад 30 млн.грн., але по можливості за підтримки обласного бюджету роботи проводяться.
Сільське господарство Львівщини здатне забезпечити не тільки продовольчу безпеку регіону, а й стати гарантом енергетичної безпеки, яка так потрібна в даний час. Зростання з року в рік виробництва енергетичних культур (соняшнику, кукурудзи, сої, ріпаку), які в основному є сировинним експортним товаром, можуть забезпечити власні потреби. Іде активний пошук інвесторів по створенню потужностей для альтернативних видів палива. Водночас створюватимуться нові робочі місця.
Все більш актуальним стає виробництво органічної продукції. Слід відмітити, що треба віддати належне першим господарям-аматорам, які зважилися відмовитися від застосування хімічних засобів для виробництва сільськогосподарської продукції. Це у великій мірі і їх заслуга, що у 2014 році почав діяти Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Темі органічного виробництва приділяється зараз особлива увага, з цього приводу проводяться різноманітні семінари, навчання, організаторами яких є міжнародні проекти США, Данії, швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні», дослідний інститут органічного сільського господарства (FIBL), Львівська облдержадміністрація. Кожен бажаючий має змогу започаткувати цей вид аграрного бізнесу. У Львові започатковано органічні ярмарки і цей старт перехопили інші регіони. В області працюють 11 господарств, що виробляють органічну продукцію, яка підтверджується відповідними сертифікатами. У 2015 році плануємо, щоб в кожному районі функціонувало не менше 2-3 таких господарств.
Окремо заслуговує на увагу розвиток промислового садівництва і хмелярства. За сприяння державної програми підтримки цієї галузі протягом трьох останніх років на Львівщині закладено 1,5 тис.га садів і ягідників. Цією галуззю цікавляться як малі підприємці, так і великі господарства. Проте на даний час лише частково погашено заборгованість за минулі роки перед сільськогосподарськими виробниками. Департаментом агропромислового комплексу підготовлено обґрунтування Міністерству аграрної політики України щодо необхідності продовження дії вищеназваної бюджетної підтримки для галузі, яка потребує протягом декількох років фінансових вкладень без одержання продукції.
Проблемним питанням залишається галузь тваринництва, особливо розвиток молочного скотарства. На державному та обласному рівнях вживаються заходи щодо стимулювання розвитку молочного скотарства через виплату дотацій за утримання і збереження молодняка ВРХ, за утримання 4 і більше корів, на придбання установок індивідуального доїння корів, за поголів'я м’ясного напряму продуктивності, на часткове відшкодування вартості штучного осіменіння тварин та інші заходи. Слід зазначити, що фінансова криза в державі не обминула і сільське господарство, внаслідок чого у минулому році склалася велика заборгованість перед сільськогосподарськими товаровиробниками, яка частково була погашена вже у 2014 році. У поточному році з державного бюджету виплата дотацій не проводилася. Галузь тваринництва гостро потребує залучення інвестицій всіх рівнів, проте цікавими для інвесторів є свинарство, птахівництво, тобто так звані швидноокупні галузі. Департаментом, районними управліннями агропромислового розвитку та місцевими радами ведеться робота по пошуку сімей, які мають можливості і бажання створити власні сімейні ферми. Плануємо їх фінансово підтримати за рахунок коштів обласного бюджету.
Немаловажним питанням є створення нових робочих місць в аграрному секторі. З метою часткового вирішення цього питання аграрними навчальними та науковими установами області розроблено більше 30 типових бізнес-проектів з ведення аграрного бізнесу, які реалізуються через територіальні центри зайнятості. З початку їх реалізації (2013-2014 роки) ними скористалися біля 300 осіб, які започаткували підприємницьку діяльність в сфері агробізнесу та отримали фінансову допомогу.
Харчова і переробна промисловість області також включилася у процес євроінтеграції. На 40 підприємствах впроваджено міжнародні системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів, у 2015 році заплановано їх впровадження ще на шести підприємствах.
Хоча і не багато, але і в сільське господарство поступають інвестиції. У Мостиському районі введено в дію першу чергу комбікормово-елеваторного комплексу потужністю 104,4 тис.тонн одночасного зберігання зерна. У Буську голландськими інвесторами проводиться будівництво тепличного комплексу для вирощування овочевої продукції.
Нещодавно у Криниці Здруй (Польща) в рамках ХХIV Економічного форуму «Посткризовий період – час нових лідерів» відбувся VII Форум «Європа – Україна». Представники понад 20 країн взяли у ньому участь. На дискусійному семінарі мені довелося виступити з презентацією економічних та інвестиційних можливостей аграрного сектора області. Хочу зазначити, що європейські країни, та й інші країни світу виявили неабиякий інтерес до співпраці з Львівщиною в галузі сільського господарства.
Нас чекає важкий період у всіх розуміннях цього слова. Проведення соціально-економічних реформ болісно відіб’ється на дохідності населення. Вважаю, що єдиною ланкою, здатною вижити і утвердитися в ланцюгу економічних відносин в цей період є наше селянство, яке володіє безцінним скарбом – землею. Аграрний сектор економіки може стати рушієм розвитку економіки держави в цілому. Надіюся, що це розуміє новостворений уряд і особлива увага і підтримка буде спрямована на розвиток агропромислового виробництва.
А наразі аграрії Львівщини, використовуючи наявні ресурси, не дивлячись ні на що, впевнено продовжують виконувати прадавню роботу – обробляти землю, готувати фундамент під урожай майбутнього року. У такий важкий період фінансової нестабільності забезпечено збільшення до попереднього року посів озимих зернових культур, розпочато роботи по підготовці до весняно-польових робіт. У повному обсязі виконано поставку зерна до державного інтервенційного фонду.
Напередодні Нового року та Різдвяних свят прийміть найщиріші привітання. Нехай настане мир у нашій державі, а Новий рік стане для Вас і Ваших рідних роком добрих перемін, для України – роком зміцнення і утвердження державності, економічного зростання, духовного оновлення та процвітання!

Осип Магур, директор департаменту
агропромислового розвитку
Львівської облдержадміністрації,
депутат Львівської обласної ради