Узнать рейтинг Joomla.
Здесь можно найти шаблоны joomla 3.

Стратегія розвитку Буського району до 2015 року

                                                                                        СТРАТЕГІЯ

РОЗВИТКУ БУСЬКОГО РАЙОНУ

на 2017- 2020 РОКИ 

У “Стратегії розвитку Буського району на 2017- 2020 роки” проаналізовано соціально-економічне становище району, методом SWOT-аналізу,  виявлено сильні та слабкі сторони, досліджено потенційні можливості та загрози в контексті внутрішніх та зовнішніх умов.

Розроблені мета, цілі та завдання стратегії, а також здійснено прогнозування основних соціально-економічних показників розвитку Буського району на 2017-2020 роки на основі просторово-станових моделей.

 

 ЗМІСТ

 

 Загальна частина

 І. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Буського РАЙОНУ

 Загальна характеристика соціально-економічного становища.

  • Людські ресурси.
  • Економічний потенціал.
  • SWOT- аналіз Буського району. 

ІІ. Мета, цілі та завдання стратегії розвитку Буського району. 

ІІІ. Моніторинг, оцінка та прогнозування результатів реалізації стратегії розвитку району.                        

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

6 серпня 2014 р. Постановою Кабінету Міністрів України №385 затверджена Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, 29 березня 2016 року рішенням сесії Львівської обласної ради  №146 затверджено стратегію розвитку Львівської області на період до 2020 року.

Мета цієї Державної стратегії полягає у підвищенні конкурентоспроможності регіонів, у забезпеченні їх розвитку на сучасній технологічній основі, у підвищенні рівня продуктивності виробництва та зайнятості населення.

На основі Державної стратегії регіонального розвитку та Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року розроблена Стратегія розвитку Буського району.

Її мета полягає у визначенні ключових проблем району, у окресленні пріоритетів політики органів влади з погляду загальнонаціональних і місцевих потреб та інтересів району на найближчі роки.

Пропонована Стратегія покликана допомогти організувати майбутню діяльність владних структур району, забезпечити їх інтеграцію та єдність політики; вона має стати інструментом промоції, який демонстрував би перспективи району перед обласними і центральними органами влади, іноземними організаціями та інвесторами, а також перед місцевою громадою.

Укладення відповідних угод щодо розвитку району дасть змогу узгоджувати пріоритети розвитку, концентрувати державні та місцеві ресурси для їх визначення. 

 

І. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БУСЬКОГО РАЙОНУ

 1.1. Загальна характеристика соціально-економічного становища

Буський район адміністративно-територіально поділений на одне місто (міська рада), два селища міського типу (дві селищні ради), 80 сільські населені пункти (24 сільських рад).

Станом на 1 січня 2017 року територія району складає 856кв. км (4% загальної території області); кількість населення – 46,4 тис. осіб (1,9% загальної кількості населення області).

Питома вага району в області становить: за результатами діяльності сільського господарства – 4,1% за залученням інвестицій в основний капітал – 1,2%.

 

Основні макроекономічні показники Буського району:

Показники

Роки

2014

2015

2016

Роздрібний товарообіг, млн. грн.

142,5

199,6

215,2

Експорт товарів та послуг, тис.дол. США

28967,6

33504,6

37264,3

Імпорт товарів та послуг, тис.дол.США

13527,1

10613,2

12323,7

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн

2235

2807

3276

Рівень зареєстрованого безробіття (на кінець року), %

3,1

3,4

3,2

 

  • 2. Людські ресурси

 

Демографічна ситуація. Станом на 1 січня 2017 року в Буському районі проживало 46,4 тис. чол., або 1,9% загальної кількості населення Львівської області.

Спостерігаються слабкі тенденції до зменшення кількості населення району у порівнянні з 2014 та 2015 роками. За період від 2014 до 2016 року чисельність населення району зменшилася, приблизно на 1,4 тис. осіб.

 

 Зайнятість і ринок праці. Аналіз динаміки зареєстрованого безробіття у районі показує, що станом на 1 січня 2017 року спостерігається його спад.

 Кількість найманих працівників зайнятих у промисловості району теж збільшується.

 Водночас, динаміка середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників впродовж останньої п’ятирічки – позитивна.

Проблемою залишається приховане безробіття.

 

  • Економічний потенціал

      Сільське господарство. Буський район характеризується наявністю значного природного потенціалу для розвитку аграрного підприємництва: сприятливий клімат і природні умови для вирощування зернових та олійних культур, овочів. Традиційними галузями тваринництва залишаються молочне та м’ясне скотарство, свинарство та птахівництво.

      Агропромисловий комплекс району – це  48,5 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 36,0 тис. га ріллі з якої 30,9 тис. га (85,8%) задіяні у використаннні.

 

Структура посівних площ (всі категорії), тис. га

Показники

2014

2015

2016

2016 до 2015, %

Посівна площа

30,8

30,9

30,3

98,0

Зернові

19,4

19,4

15,9

82,0

Технічні

6,8

6,9

9,1

131,9

Картопля і овочі

3,5

3,6

3,4

94,4

Кормові

1,1

1,0

1,9

190,0

 

      В структурі посівних площ району в межах 52,5% займають зернові культури, 30% - технічні культури.

В  районі функціонує більше 60 сільгосппідприємств всіх форм власності.

Кількість фермерських господарств з 2014 року скоротилась,  з 42 до 39 у 2016 році. Одночасно скоротилась середньорічна чисельність працівників сільськогосподарських підприємств, зайнятих у виробництві продукції рослинництва і тваринництва.

 

 

Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств у порівнянні з 2014 роком збільшилась на 39 одиниць і становить 799 одиниць самохідної та додаткової (причіпної, нависної) техніки. Зокрема, комбайнів – 105 од., тракторів – 223 од. та 471 од. – додаткове обладнання (навісне, причіпне). З 2014 року сільськогосподарські підприємства витратили на придбання вищезазначеної техніки – 40,7 млн грн.

 

Позитивні показники у 2016 році всіма категоріями сільськогосподарських підприємств   досягнуто  по виробництву:

  • зернових на площі 10177 га (100%), намолочено 53496 тонн зерна, середня урожайність 52,6 цнт/га
  • олійних на площі 6935 га (100%), намолочено 17963 тонн, середня урожайність 25,9 цнт/га
  • Цукровий буряк зібрано на площі 2218 га (100%), накопано 107,4 тис. тонн, врожайність 484,5 ц/г);
  • Картоплі на площі 100 га (100%), накопано 1659 тонн, середня урожайність 165,3 цнт/га.

 

 В галузі тваринництва вироблено у 2016р.:

  • молока – 710 тонн, що на 91 тонни (114,7%)більше минулого року;
  • м’яса – 5049тонни, що на 478 тонн (91,3%) менше минулого року.

Поголів’я в сільськогосподарських підприємствах району станом на 01 січня 2017 становить:

  • ВРХ – 436 гол., що на 11 гол.більше минулого року;
  • в т. ч. корів – 165 гол, що більше минулого року на 5 гол;
  • свиней – 24254 гол., що більше минулого року на 7312 гол. (143,1%).

 

Промисловість. У розрізі району провідними є машинобудівна, деревообробна та харчопереробна галузі промисловості.

Промисловий комплекс Буського району у 2016 році був представлений 17 підприємствами, на яких зайнято понад 1200 осіб.

Обсяг реалізованої промислової продукції останніми роками набув позитивної динаміки і у 2016 році становив 873,9 млн.грн., що склало 139,3% в порівняних цінах до минулого року. У цьому обсязі найбільшу  частку займає оброблення деревини та виробництво  виробів з деревини (33,8%)  та продукція харчопереробної промисловості (14,1%).

 

Мале підприємництво. Малі підприємства відіграють одну з провідних ролей у розвитку приватного сектору та поступово стають важливим чинником сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, структурної перебудови економіки, зміцнення економіки району.

У 2016 році  в районі функціонувало 1989 суб’єктів малого підприємництва (фізичних та юридичних осіб), що на 21% більше, ніж у

минулому році, в тому числі – 359 юридичні підприємства  та 1630 підприємці – фізичні особи. 

 За рахунок розвитку малого підприємництва створено умови для самозайнятості суб’єктів господарювання. Так, на малих підприємствах району у 2016 р. було зайнято приблизно 3,2 тис. осіб.

У 2016 році суб’єктами малого бізнесу створено 820 робочих місць, що на 170 робочих місць більше ніж у 2015 році.

За 2016 рік підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації одержали 184 особи.

Особлива увага при організації профнавчання зосереджувалась на професіях, які дають змогу займатися підприємницькою діяльністю, працювати у сфері побуту та обслуговування тощо. Водночас сьогодення вимагає вибору нових напрямків навчання.

Центр зайнятості враховує потреби працедавців і організовує навчання за індивідуальними програмами, стажування безпосередньо на виробництві та навчання на замовлення працедавця.

           Власних надходжень до загального фонду зведеного бюджету району надійшло 67688,0 тис.грн. при плані  53085,2 тис.грн., що становить 127,5%, в порівнянні до аналогічного періоду 2015 року та більше на 23128,5  тис.грн.

          До районного бюджету  в 2016 році надійшло32131,5 тис.грн. при плані 25175,2 тис.грн., що становить 127,6 %, в порівнянні до аналогічного періоду 2015 року та більше на 8178,4 тис.грн.

         До Державного бюджету за січень-грудень 2016 року  забезпечено збір платежів в сумі 49542,0  тис. грн.  У порівнянні з аналогічним періодом минулого року до Державного бюджету поступило на 18377,0 тис.грн. більше або на 58,9%.

Питома вага  бюджетних  надходжень від  діяльності малого та середнього  бізнесу у 2016 році склала 41,5%, у грошовому виразі – 52,9 млн. грн. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування малих і середніх підприємств у 2016 році був позитивним і склав 105,7 млн. грн. прибутку. У відсотковому співвідношенні: 85,7% підприємств одержали прибутки, решта 14,3% зазнали збитків.

 

За рахунок Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Буському районі у 2013- 2016 роках на підтримку малого і середнього підприємництва освоєно 594,3тис.грн.

При райдержадміністрації діє Координаційно-дорадча рада з питань підприємництва, до якої залучені депутати району і представники малого бізнесу. Діяльність Координаційно-дорадчої ради з питань підприємництва

спрямована на формування позитивної суспільної думки про мале підприємництво, підвищення інформованості громадськості щодо проблем малого підприємництва, на сприяння розвитку економічного співробітництва суб’єктів малого підприємництва.

Основні проблеми розвитку малого підприємництва:

дефіцит власних обігових коштів;

відсутність заставного майна;

високі ставки банківських кредитів;

тиск тіньової сфери та корупція;

складність дозвільних процедур започаткування підприємницької діяльності;

недостатній рівень розвитку інфраструктури, підтримки малого бізнесу.

 

Торгівля і послуги. Роздрібний товарообіг підприємств Буського району у 2016 році становив 215,2 млн. грн. (зростання на 7,8% у порівнянні з попереднім роком).

Торгівлею займається переважна більшість представників малого бізнесу – приватні підприємці, які надають свої послуги через магазини, торгівельні павільйони.

 

Будівництво. Останніми роками спостерігається зростання капітальних інвестицій, млн. грн.

 

У 2016 р. спрямовано понад 16 млн.грн. інвестицій  в основний капітал.

 

      Обсяг будівельних робіт на одну особу у 2016 році становив 258,1 гривень.

Забезпечено введення в експлуатацію 1223 м²  житла загальної площі – на 10000 осіб у 2016 р.

 

Освіта. На кінець 2016 року в районі діяло 13 дошкільних закладів. Охопленість дітей відповідного віку дошкільними закладами у 2016 р. становила 840 дітей, що є низьким показником в області. Разом з тим, дитячі садочки і надалі перевантажені.

 

Динаміка кількості учнів у загальноосвітніх закладах району, чол.

 На  початок 2016/2017 навчального року в районі функціонувало 42 денних загальноосвітніх заклади, в яких навчалося 5026 учнів (на початок 2014/2015 навчального року – відповідно 44 заклади та 4916 учнів).

 

Туризм посідає важливе місце в житті району, оскільки район займає вигідну позицію в західній частині України, володіє значним культурним потенціалом для відпочинку.

Розвиток туризму, у тому числі агротуризму, може бути вагомим чинником для зростання зайнятості, особливо у сільській місцевості, а охорона культурної спадщини сприятиме формуванню регіональних особливостей області.

Район багатий на села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим, гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростання надлишку робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди відпочивало багато містян. Найпопулярнішими щодо відпочинку є села біля озер та річок.

Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, поширення і розвиток сільського туризму – особливо бажані.

 

1.4. SWOT-аналіз Буського району

Аналіз SWOT – це метод, який широко використовується в секторі приватних підприємств і служить для оцінки зовнішніх та внутрішніх умов розвитку. Його назву складають перші літери англійських слів: strengths – сильні сторони; weaknesses – слабкі сторони; opportunities – можливості (шанси); threats – загрози.

 

Дві перші оцінки належать до категорії внутрішніх умов, отже, у випадку району залежать від його економічного та суспільного потенціалу, кваліфікації людей, організації, розташування та стану середовища.

Наступні – це зовнішні умови, тобто, передусім, макроекономічні процеси, оточення, конкурентні позиції району.

Якщо дві перші категорії розглядаємо як сильні та слабкі сторони регіону, які у багатьох випадках можемо формувати, то у двох наступних мусимо визначити шанси та загрози, якими можуть стати процеси, що проходять зовні і зумовлюють розвиток регіону. Однак ми не маємо суттєвого впливу на них.

 

Починаючи SWOT, визначаємо обсяг окремих оцінок:

  1. Сильні сторони – це сфери, у яких сьогоднішні дії вважаються ефективними стосовно сьогоднішніх та майбутніх потреб, а застосовувані

 

методи та механізми координованості управління – правильні. Це позитивні явища з погляду можливостей формування розвитку, на них впливає сам район.

  1. Слабкі сторони – це сфери, де виступають явища, щодо яких не вжито всіх способів поліпшення ситуації, не створено ефективних механізмів управління чи не використано наявного потенціалу. Вони стосуються як сучасних, так і майбутніх потреб, стаючи бар’єрами на шляху використання шансів розвитку. Це явища суто негативні, але їх можна виправити.
  2. Шанси – це сфери, які можуть підтримувати планові дії та корисно впливати на процес розвитку. Оцінюючи шанси, необхідно визначити ймовірність їх виникнення та приблизний час згасання. Явища у цьому секторі мають позитивний характер стосовно можливостей розвитку, однак район не має впливу на їх виникнення.

4.Загрози – це сфери, які негативно впливають або будуть впливати на наші планові дії. Необхідно визначити ймовірність виникнення, час тривання та ступінь небезпеки для процесу розвитку. Це негативні явища, але немає прямого впливу на їх виникнення.

 

 

  1. ВНУТРІШНІ УМОВИ

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

Географічне розташування

Специфічне географічне положення:

близькість до прикордонної зони;

приміське розташування району;

Природне різноманіття (водойми та  лісовий фонд).

Периферійне розміщення в країні.

 

Природно-ресурсний потенціал

Лісові ресурси, придатні для різних видів господарського

використання (ділова деревина, побічне лісокористування);

водні ресурси – р. Західний Буг, близько 60 водойм;

збільшення відпрацьованих земель.

Лише 66,7% території району – землі сільськогосподарського призначення.

Стан довкілля та рівень природно-технічної безпеки

Достатньо привабливі природні умови, водойми, лісові комплекси;

значний прогрес в інфраструктурі охорони довкілля.

Відсутність витрат на охорону і раціональне використання земель на знешкодження відходів виробництва.

 

Людський та трудовий потенціал

Висока частка населення працездатного віку (51,7%);

наявність вільних робочих рук (офіційне безробіття 1,3%), зменшення кількості безробітних;

збережені та розвиваються навички традиційних народних промислів.

Скорочення кількості населення;

втрата професійних навичок незайнятим населенням;

високий міграційний відтік населення працездатного віку;

невідповідність професійно-освітнього рівня потребам в економічних реаліях регіону;

одна з найнижчих в області середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників.

Підприємництво

Близьке розташування великих ринків збуту;

присутність іноземних інвестицій.

 

Надзвичайно складна економічна ситуація деяких сільських територій (наявність депресивних територій);

відсутність підприємств, які займаються фінансовою діяльністю.

 

Розвиток інфраструктури

Транспортні шляхи:

густа мережа доріг;

розвинута мережа залізниці.

Соціальна інфраструктура:

наявність мережі закладів обслуговування населення.

 

Транспортні шляхи:

низькі технічні параметри мостів;

поганий стан більшості дорожнього покриття.

Телекомунікації:

застаріла мережа, яка ускладнює телеінформаційний зв’язок.

Соціальна інфраструктура:

недостатня густота мережі, особливо дошкільних закладів.

Рекреація та туризм

Наявність ландшафтних,

історико-культурних рекреаційних ресурсів для  відпочинку;

наявні водні  ресурси з можливістю розширення використання;

наявність історико-культурних пам‘яток;

багатство тваринного та рослинного світу;

чисте повітря та вода;

сприятливий клімат;

компактні лісові комплекси;

привітність місцевої громади;

умови для полювання, збирання грибів, активної форми відпочинку.

 

Нерозвіданість рекреаційних ресурсів,

недостатній рівень благоустрою водойм для туристичних потреб;

погане пристосування для потреб спеціалізованого туризму

(лижний, велосипедний, кінний);

поганий стан багатьох історичних пам’яток;

недостатнє інформування ймовірних туристів про регіон та його

туристичний потенціал;

стихійні сміттєзвалища;

мала кількість окреслених туристичних шляхів;

відсутність кемпінгів;

відсутність стоянок;

поганий стан доріг;

низька історична та екологічна свідомість мешканців

 

ЗОВНІШНІ УМОВИ

Потенційні можливості

Потенційні загрози

Тенденція до економічного зростання в Україні:

- зростання попиту на всі види товарів та послуг на внутрішньому ринку;

- розширення виробництва в інших регіонах України – можливість зменшення імпорту;

- державна політика, спрямована на стимулювання розвитку регіонів.

Збільшення попиту на екологічне харчування.

Мода на здорове життя та активний відпочинок.

Підвищення технологічного рівня місцевих фірм і їх готовність до прийняття інновації.

Повільне економічне зростання в Україні:

конкуренція з боку інших вітчизняних економічних центрів;

вплив міжнародної фінансової та економічної кризи;

визнання України державою з загрозливим ризиком для

інвестицій у міжнародних рейтингах;

значні бюрократичні перепони в процесі реалізації інвестиційних проектів.

 

 

 

 

  1. МЕТА, ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БУСЬКОГО РАЙОНУ

 

Місією Стратегії є підвищення якості життя мешканців Буського району, створення умов для їх самореалізації та розвитку.

У випадку успішної реалізації Стратегії мешканці району матимуть ефективну систему охорони здоров’я та соціальних послуг, широкі можливості для успішної реалізації професійних, освітньо-культурних та духовних сподівань, проживатимуть у чистому середовищі та демократичному суспільстві.

Основою реалізації Стратегії є сталий та збалансований економічний розвиток Буського району як передумова збільшення доходів населення та забезпечення соціальних гарантій, підвищення якості послуг та покращення навколишнього середовища, а також генерування та впровадження нових ідей та проектів розвитку.

Головним завданням Стратегії та її цілей є створення для мешканців, організацій і підприємств регіону, внутрішніх та зовнішніх інвесторів таких можливостей, які дадуть їм змогу реалізовувати власні проекти, створювати високооплачувані робочі місця, отримувати доходи та допомагати наповнювати бюджет.

Тільки вільна ринкова конкуренція та приватне підприємництво є надійним інструментом реалізації мети. Роль влади – створити умови для ринкової конкуренції та захистити соціально вразливі верстви населення.

 

 

Реалізація стратегії забезпечить:

  1. Зменшення безробіття та підвищення рівня зайнятості населення.
  2. Збільшення доходів населення та його купівельної спроможності, що у свою чергу приведе до підвищення рівня життя та стандартів проживання.
  3. Збільшення надходжень до місцевих бюджетів та спроможність фінансувати регіональні й місцеві соціальні програми.
  4. Поліпшення умов особистого розвитку, що стимулюватиме людей жити й працювати у районі, а не емігрувати за кордон.
  5. Зменшення соціальної напруги в районі та збільшення довіри громади до районних і місцевих органів влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 1.

Буський район – регіон сталого економічного та підприємницького розвитку

Трансформаційні процеси в Україні, сформувавши основу для поступального економічного зростання, не змогли забезпечити достойний рівень добробуту громадян. Необхідність покращення житлових умов населення, курс на поглиблення інтеграції у світову економіку вимагає розбудови нової економіки на базі сучасних соціально-економічних інструментів та технологій. Економічний розвиток в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки є результатом поєднання визначальних чинників – приватної підприємницької ініціативи та вільної ринкової конкуренції між суб’єктами господарювання. Забезпечення поштовху до їх розвитку стає однією з найважливіших передумов економічного росту.

Районна влада у партнерстві з місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, наукою та бізнесом повинні створити умови для швидкого розвитку і зростання підприємництва, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Операційна ціль 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку вільної конкуренції та модернізації сучасних економічних структур у районі

Передумови:

Позитивні тенденції економічного розвитку останніх років, відносно диверсифікована структура регіональної економіки, достатня підприємницька активність населення, історичні європейські традиції ведення бізнесу, регіональні особливості та ресурсний потенціал стимулювали формування відносно сучасної структури економіки району. Це дає можливість Буському району стати одним із регіонів стабільного економічного розвитку. Стримуючим фактором є велика кількість регуляторних бар’єрів в започаткуванні та веденні бізнесу. Потребує підтримки та стимулювання мале підприємництво.

Завдання:

1.1.1. Розвивати ринкову інфраструктуру, максимально поєднувати інтереси підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб з інтересами сільських, селищних громад, здійснювати підтримку підприємств малого та середнього бізнесу за напрямами: впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності; фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва; ресурсне та інформаційне забезпечення регіональної політики сприяння розвитку малого бізнесу та інфраструктури підтримки підприємництва; підтримка та розвиток кадрового потенціалу малого підприємництва; впровадження заходів щодо захисту прав підприємців; створення сприятливих умов для підприємницького середовища у погодженні дозвільних документів; подальше здійснення стимулюючих заходів у розвитку підтримки підприємництва (Регіональна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Буському районі на 2013-2015 роки).

 

 

1.1.2. Розробити і впровадити програми розвитку сільських громад, зокрема, шляхом вдосконалення ринкової інфраструктури та підтримки підприємництва на селі, що забезпечать вільну конкуренцію підприємств у сфері здійснення державних закупівель та надання регіональних послуг, конкуренцію на ринку оренди сільськогосподарських угідь.

1.1.3. Забезпечити розвиток села в умовах формування самодостатніх територіальних громад, створення механізмів стимулювання розвитку сімейних господарств.

1.1.4. Розробляти  цільові програми за рахунок усіх джерел фінансування, сприяти у забезпеченні  інформаційними ресурсами та інноваційними технологіями.

1.1.5. Сприяти нарощуванню сучасної матеріально-технічної бази усіх категорій господарств району, сприяти освоєнню агропідприємствами нових видів та технологій вирощування агропромислової продукції, удосконалювати виробництво екологічної сільськогосподарської сировини та харчової продукції.

 

Операційна ціль 1.2. Забезпечення сприятливих умов для створення нових підприємств і залучення зовнішнього капіталу та інвестицій

Передумови:

Бузеччина останніми роками активно нарощує інвестиційний потенціал. Щорічні темпи приросту залучених внутрішніх та зовнішніх капіталів становлять 60–80%. Створюються нові виробництва та фірми, в тому числі з іноземним капіталом. Поліпшується структура капіталовкладень.

Район має унікальні шанси стати важливим осередком прямих іноземних інвестицій та нових конкурентних компаній. Їх ріст стимулюватиметься ресурсним потенціалом,  досягнутим рівнем економічного розвитку, приміським та прикордонним розташуванням. Для цього необхідно усунути перешкоди інституційного та регуляторного характеру, зміцнити ринкові відносини та реалізовувати активну маркетингову стратегію з залучення інвестицій.

Завдання:

1.2.1. Сприяти відкриттю нових підприємств  або придбання частки у вже існуючих підприємствах.

1.2.2. Активізувати діяльність “єдиного дозвільного центру” для обслуговування інвесторів,  який надаватиме допомогу потенційним інвесторам у процесі створення (чи придбання) підприємства. 

1.2.3. Вивчити умови діяльності в регіоні іноземних компаній, зокрема, в сфері правового регулювання, інфраструктури та умов проживання.

1.2.4. Створити систему надання інформації про ділові та інвестиційні можливості регіону: про наявні земельні ділянки, про підприємства, які потребують інвестицій, про можливості фінансування тощо.

1.2.5. Опрацювати програми створення і розвитку місцевих і регіональних гарантійних фондів та фондів взаємодопомоги, поширювати цю ідею серед сільських та селищних органів влади.

1.2.6. Поширювати інформацію про ділові та інвестиційні можливості за допомогою всіх наявних каналів передачі та обміну інформацією (особливо Інтернету).

1.2.7. Сприяти формуванню привабливого інвестиційного середовища для створення спільних підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі розвитку садівництва та ягідництва.

 

Операційна ціль 1.3. Розвиток сучасної інфраструктури

Передумови:

Зважаючи на  зручне географічне розташування (близькість приміської та прикордонної зони), активний розвиток екскурсійно-туристичного бізнесу, Буський район має непогані передумови для досягнення високого рівня розвитку інфраструктури в регіоні. Адже, існуюча інфраструктура не відповідає усім стандартам сучасної економіки. Особливо це стосується сфери комунальних послуг та якості доріг. Необхідні радикальні рішення та значні ресурси для виправлення ситуації.

Завдання:

1.3.1. Розробити концепцію   інноваційного розвитку економіки району.

1.3.2. Розробити пріоритетні напрями інноваційної діяльності в районі.

1.3.3.Сприяти створенню мережі інноваційних структур та кластерів в районі за напрямами діяльності:

медичний кластер,

транспортний кластер,

туристичний кластер,

кластер з адміністрування твердими побутовими відходами,

кластер альтернативної енергетики.

1.3.4. Працювати над підвищенням інноваційно-інвестиційної привабливості району шляхом впровадження інновацій у сільське господарство, промисловість, капітальне будівництво, будівництво доріг, комунальне господарство тощо. Сприяти розробленню та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів.

 

Операційна ціль 1.4. Розвиток людського потенціалу

Передумови:

Демографічні зміни, які відбулися впродовж останнього десятиріччя у Буському районі, є несприятливими з погляду розвитку регіону і характеризуються зростанням смертності осіб продуктивного віку, скороченням середньої тривалості життя, зменшенням природного приросту. Зростає загальна захворюваність населення.

Для покращення ситуації необхідно передбачити розвиток системи охорони здоров’я району через підтримку і розвиток медичних амбулаторних установ сучасними технологіями тощо.

Погіршення стану здоров’я та зниження розумової і фізичної працездатності дітей та молоді, недосконалість чинних освітніх стандартів для загальноосвітніх предметів, що зумовлює прогалини у політичній, правовій,

економічній та екологічній культурі школярів, пріоритет матеріальних цінностей у суспільстві, пропаганда шкідливих звичок, закритий характер навчальних закладів, порівняно низький рівень громадянської активності учнів, зростання кількості неповних сімей, недосконалість зовнішнього незалежного оцінювання, недостатній рівень впровадження нових педагогічних технологій, відсутність у багатьох навчальних закладах належної матеріально-технічної та навчально-методичної бази – потребують адекватного реагування на кожному рівні функціонування системи освіти району.

Освітній рівень мешканців району безпосередньо впливає на розвиток інших галузей економіки. Населення району має достатній рівень освіти, але реалії сучасної відкритої ринкової економіки, проблеми зайнятості населення вимагають заміни структури кваліфікації та навичок спеціалістів, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Завдання:

1.4.1. Сприяти створенню госпітального округу, будівництву у Буському районі (с. Новий Милятин) санаторно-курортного закладу з метою надання висококваліфікованої стаціонарної допомоги хворим на дерматологічні захворювання.

1.4.2. Удосконалювати систему сімейної медицини та охорони материнства і дитинства, забезпечити їх відповідним обладнанням, умовами для роботи та проживання.

1.4.3. Наближувати лікарську допомогу до населення у сільській місцевості шляхом відкриття нових ФАПів.

1.4.4. Активізувати профілактичну роботу серед населення, пропагувати здоровий спосіб життя для попередження хронічних захворювань, зокрема, онкологічних та серцево-судинних.

1.4.5.Клопотати перед депутатами Верховної Ради України щодо прийняття Закону України «Про впровадження загальнообов’язкового медичного страхування населення України».

1.4.6. Впроваджувати систему надання всіх видів соціальних допомог за принципом “Єдиної технології прийому громадян”.

1.4.7. Забезпечувати на районному рівні реалізацію державних програм соціального захисту населення.

1.4.8. Забезпечити умови для розвитку освітніх округів, впровадити профільне навчання старшокласників, забезпечити можливості навчання за обраним профілем.

1.4.9. Забезпечити розвиток мережі дошкільних навчальних закладів: охопити дошкільною освітою не менше 85% дітей віком від 3 до 6 років; щорічно збільшувати кількість дітей п’ятирічного віку, охоплених всіма формами дошкільної освіти; з метою ефективного використання наявних навчальних приміщень передбачити реорганізацію навчальних закладів у навчально-виховні комплекси.

1.4.10. Розбудувати систему позашкільної освіти, підвищити її якість, збільшити кількість учнів, охоплених позашкільною освітою у всіх її формах.

1.4.11. Створити у навчальних закладах комплексну національно орієнтовану систему виховання, що ґрунтується на довірі та співпраці учасників виховного процесу, перейти до організації виховної роботи в системі освіти району на основі спеціально розроблених програм.

1.4.12. Систематично використовувати державні та громадські музеї в навчально-виховному процесі з метою патріотичного виховання.

1.4.13. Використовувати ресурси відповідних агенцій, донорів та інших зацікавлених сторін до формування ресурсної бази освітніх закладів.

1.4.14. Налагодити співпрацю із зарубіжними освітніми інституціями шляхом партнерства навчальних закладів, обміном досвідом та науковою інформацією з питань управління системою освіти, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

1.4.15. Перебудувати систему роботи з педагогічними кадрами для забезпечення безперервного професійного розвитку та підготовки вчителів до роботи в умовах змін.

1.4.16. Поліпшити матеріально-технічну базу дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів району: проводити капітальні ремонти та реконструкції будівель; запроваджувати нові технології енергозбереження; забезпечити належне водопостачання; завершити реконструкцію  розпочатих закладів освіти;

1.4.17. Налагоджувати тісну співпрацю служби зайнятості з головами сільських та селищних рад з метою підвищення рівня залучення сільського населення до реалізації активних програм зайнятості;

1.4.18. Здійснювати інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на підвищення мотивації до праці безробітних з-поміж мешканців сільської місцевості, інформування населення про перевагу легальної зайнятості.

1.4.19. Організовувати та проводити масові профорієнтаційні заходи шляхом виїзного обслуговування населення – зокрема учнівської молоді у сільській місцевості.

1.4.20. Надавати якісні профорієнтаційні послуги особам, котрі перебувають на обліку у центрі зайнятості, з метою підвищення мотивації до праці, формування поведінки шукачів роботи, розширення уявлень про прийнятну роботу та власні можливості – залежно від категорії населення, терміну перебування на обліку, освіти, віку, досвіду роботи, потреб клієнтів, з урахуванням специфіки місцевого ринку праці.

1.4.21. Підвищувати рівень охоплення профорієнтаційними послугами випускників загальноосвітніх шкіл, зокрема, дітей- сиріт, дітей з особливими потребами та дітей, котрі залишились без батьківського піклування.

1.4.22. Сприяти створенню особистих селянських та фермерських господарств, заготівельних, збутових організацій, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, інших суб’єктів господарської діяльності з метою зменшення обсягів сільського безробіття.

1.4.23. Сприяти розвитку сільського туризму, сфери побутового обслуговування населення, з метою зайнятості осіб, котрі проживають у сільській місцевості.

   1.4.24. Проводити семінари з проблем розвитку підприємництва у сільській місцевості, пропагувати традиційно українські, регіональні промисли, що сприятиме зайнятості населення.

 

Операційна ціль 1.5. Розвиток соціальних послуг

Передумови:

Негативний вплив економічної кризи на соціальне становище сімей, дітей і молоді, недостатнє забезпечення потреб населення у соціальних послугах на рівні територіальних громад, можливість використання недержавного ресурсу, відсутність системи надання платних соціальних послуг, відсутність єдиних стандартів якості надання соціальних послуг зумовили формування у районі ринку соціальних послуг шляхом забезпечення рівних можливостей для організацій/закладів різних форм власності, створення механізмів регулювання їх діяльності.

Завдання:

1.5.1. Забезпечувати якість надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді шляхом впровадження та адаптації державних мінімальних стандартів надання соціальних послуг різним категоріям населення, формуванням системи моніторингу та оцінки соціальних послуг.

1.5.2. Здійснювати активізацію діяльності місцевих громад щодо вирішення проблем сім’ї, дітей та молоді, інформуванням населення щодо змісту соціальних послуг, їхньої ефективності у вирішенні складних життєвих ситуацій та щодо місця, де можна отримати ці послуги.

1.5.3. Забезпечувати професійну компетентність соціальних працівників соціальних служб з відповідною фаховою підготовкою, систематичним підвищенням кваліфікації працівників соціальних служб району відповідно до державних програм.

1.5.4. Здійснювати розвиток прийомних сімей та будинків сімейного типу та забезпечувати навчанням і соціальним супроводом;    сприяти влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки  у сім’ї громадян за існуючими в Україні пріоритетами.

1.5.5. Повернення в біологічну сім’ю, усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу; збільшувати кількість підготовлених прийомних батьків та батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, усиновителів, підвищувати ефективність їх навчання згідно з потребами у влаштуванні дітей.

1.5.6. Забезпечувати соціальними послугами та підтримкою сім’ї з дітьми, які потрапили у складні життєві обставини; зменшувати кількість сімей, які перебувають на обліку в районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та отримують підтримку; зменшувати кількість випадків позбавлення батьківських прав.

1.5.7. Забезпечувати соціальною підтримкою ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їх сімей; проводити соціально-психологічну реабілітацію дітей та молоді з функціональними обмеженнями; здійснювати соціально-профілактичну роботу щодо запобігання правопорушень та соціально-небезпечних хвороб, подолання їх наслідків у дитячому та молодіжному середовищі, у тому числі серед груп ризику; формувати навички здорового способу життя; надавати соціальні послуги і брати під соціальний патронаж неповнолітніх та молодь, яка перебуває у місцях позбавлення волі чи звільняється з них; поетапно збільшувати охоплення соціальними послугами споживачів ін’єкційних наркотиків; допомагати у соціалізації випускників інтернатних закладів; забезпечувати можливостями до соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із числа учнів старших класів та випускників інтернатних закладів; здійснювати соціальну роботу, спрямовану на запобігання відмовам від новонароджених дітей, надавати соціальну підтримкою вагітним жінкам та жінкам з новонародженими дітьми.

1.5.8. Забезпечувати вивчення інноваційних технологій у процесі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників.

1.5.9. Здійснювати розвиток фізичної культури і спорту створенням фізкультурноспортивних клубів; споруджувати спортмайданчики і футбольні поля; забезпечувати фізкультурні колективи спортінвентарем та формою; розширювати мережу відділень ДЮСШ за видами спорту; забезпечувати проведення навчально-тренувальних зборів, змагань, участь у змаганнях різних рівнів; забезпечувати відділення ДЮСШ спортивною базою та інвентарем.

1.5.10. Сприяти працевлаштуванню молоді, її житловому забезпеченню. Сприяти діяльності молодіжних громадських організацій.

1.5.11. Впроваджувати систему надання всіх видів соціальних допомог за принципом «Єдиної технології прийому громадян».

1.5.12. Забезпечувати реалізацію державних програм соціального захисту населення району.

 

 

Стратегічна ціль 2.

 

Буський район – територія, що належить до прикордонної території Європейського Союзу

Розширення Європейського Союзу наблизило зовнішні кордони ЄС до Львівськоїобласті. Це відкриває більше нових можливостей і для розвитку Буського району, хоча необхідно врахувати і загрози. Уже сьогодні відомі рішення ЄС щодо транскордонного співробітництва між регіонами-сусідами у рамках спеціальних програм. Ці програми спрямовані на розвиток транскордонного співробітництва і розширення соціальних, економічних та політичних зв’язків між ЄС та країнами-сусідами. Вони (програми) вимагають високого рівня навичок та інституційної дисципліни при підготовці проектів, їх реалізації, звітності та аудиту, тому слід наперед добре підготуватися, щоб отримати користь від цих програм. Близькість до ЄС відкриє нові можливості для економічного обміну з усією об’єднаною Європою. Українські підприємства повинні бути готові до жорсткої конкурентної боротьби.

 

Операційна ціль 2.1: Розвиток транскордонного співробітництва з місцевими та регіональними органами влади країн Євросоюзу, відповідними інституціями та підприємствами

Передумови:

Територія Бузеччини становить 856 кв. км, 59% цієї площі займає лісовий фонд району з  унікальними зразками флори і фауни, сприятливими природно-кліматичними умовами. Все це зумовлює забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку санаторно-курортних зон регіону, розвитку туристичної інфраструктури, ефективності використання наявних рекреаційних ресурсів. Співпраця з туристичними організаціями та компаніями країн Єврорегіону може піти на користь економічному та культурному розвитку району. Сьогодні транскордонне співробітництво необхідно вдосконалювати та розвивати, наповнювати актуальними проектами та ініціативами.

Завдання:

2.1.1. Розширювати економічну та культурну співпрацю з районами та місцевими органами влади Польщі та інших країн-сусідів Європейського Союзу.

2.1.2.Стимулювати розвиток інфраструктури транскордонного співробітництва, зокрема, агенцій транскордонної співпраці, лізингових компаній, європейських інформаційних центрів, двосторонніх туристичних програм та маршрутів тощо.

2.1.3. Сприяти розвитку транскордонної співпраці у сфері освіти та культури.

 

  

Операційна ціль 2.2: Буський район – учасник міжнародних програм

Передумови:

Уже започатковано процес налагодження тісних зв’язків між Україною і Європейським Союзом. Передбачається, що обсяги допомоги Україні зростатимуть.

Близькість розташування до польських міст і регіонів дає змогу використати їх безпосередній досвід щодо можливостей і перешкод на шляху реалізації програм ЄС.

Європейський Союз неохоче надає кошти країнам, які не є членами ЄС.

Однак,  польсько-українська співпраця може стати додатковим позитивним чинником в отриманні певної частини коштів для зміцнення транскордонного співробітництва.

Завдання:

2.2.1. Впроваджувати досвід польських регіонів у реалізації програм Європейського Союзу з метою розширення можливостей участі району в майбутніх програмах ЄС, а також інших міжнародних донорів.

2.2.2. Здійснювати підготовку власних проектних пропозицій та заявок на участь в іноземних програмах фінансування (ЄС, Світовий Банк, Банк Реконструкції та Розвитку тощо), брати участь у співфінансуванні цих програм.

2.2.3. Забезпечити активну участь Буського району у розробці, прийнятті і виконанні програм, розробленими фінансованими міжнародними інституціями.

   2.2.4. Створити відповідальний відділ з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва, який повинен займатися відповідними програмами та їх координацією.

 

 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3.

 

Використання особливостей природного середовища та розташування регіону для розвитку туризму

На території регіону також є ряд визначних пам’яток архітектури. Однак, для того, щоб у повній мірі використати цей потенціал, необхідно підвищити міжнародний імідж і забезпечити його промоцію в міжнародних комунікаційних мережах.

Агротуризм може стати додатковим джерелом заробітку. Розвиток туристичної інфраструктури (наметових таборів, недорогих готелів чи приватних агроосель) може збільшити приплив українських та іноземних туристів до регіону. Це збагатить його економіку і підвищить доходи населення.

Необхідно підтримати зусилля приватних підприємців, які вирішать інвестувати у туристичний сектор, поліпшити екологічну ситуацію та зберегти цінну екосистему регіону.

Операційна ціль 3.1. Розбудова існуючої та створення нової туристичної інфраструктури

Передумови:

Недостатньо розвинута туристична інфраструктура району не дозволяє забезпечити його відкритість.

Завдання:

3.1.1. Підвищити якість транспортної та інформаційної інфраструктури, підвищити рівень доступності Буського району.

3.1.2. Забезпечити розвиток сучасної телекомунікаційної інфраструктури, впроваджувати високорентабельні послуги зв’язку на базі новітніх технологій та участі у міжнародних проектах будівництва нових ліній зв’язку.

3.1.3. Здійснити спорудження та сприяти доступу до Інтернету в селах району.

3.1.4.  Впровадити у районі ефірне радіомовлення.

3.1.5. Забезпечувати споживачів високоякісними телекомунікаційними послугами.

Операційна ціль 3.2. Туристичне використання існуючих на території району рік і озер

Передумови:

В районі протікає декілька рік та знаходяться озера, які можна використовувати у туристичній діяльності.

Завдання:

3.2.1. Провести екологічний моніторинг ресурсів району.

3.2.2. Створити належні умови для безпечного відпочинку туристів у зонах водойм (організувати поблизу водойм зони відпочинку, обладнані туалетами, забезпечити доставку питної води, вивіз сміття, тощо).

 

 

 

Операційна ціль 3.3. Підвищення кваліфікації осіб, які працюють у сфері туризму та якості і обсягу пропонованих послуг туристичних об’єктів

 

Передумови:

Значна частина економічно активного населення району, що бажає займатися агротуристичним бізнесом, не володіє основами ведення такого типу бізнесу.

Завдання:

3.3.1. Проводити регулярні навчання (семінари-тренінги), стажування для осіб, які планують займатися, чи вже займаються агротуризмом та здійснювати їх сертифікацію.

3.3.2 Впровадити дисципліни з туризму в навчальних закладах. Дані курси повинні бути адаптовані під специфіку Буського району.

Операційна ціль 3.4. Розвиток і промоція рекреаційного потенціалу та інформування про історико-культурні та природні особливості регіону

Передумови:

Регіон пропонує широкі можливості відпочинку протягом вихідних днів та на більш тривалий час, різноманітні міжсезонні туристичні заходи. Туристична і рекреаційна база є слабо розвинутою і потребує значного вдосконалення, підготовки відповідних спеціалістів та рекламної підтримки. Відсутня система маркетингу туристичного ринку на території регіону.

Завдання:

3.4.1. Інтенсифікувати наукові дослідження історико-культурних та природних особливостей району.

3.4.2. Ініціювати розвиток асоціацій з туризму, сприяти розвитку туристичних послуг у сільській місцевостях, стимулювати проведення навчальних програм у сфері сільського туризму.

3.4.3. Заохочувати місцеві органи влади та приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази (лікувальні бази, спортивно-оздоровчі табори, будинки відпочинку, наметові табори, місця для короткочасного відпочинку тощо), підтримувати їх у промоції.

3.4.4. Сприяти розвитку рекреаційних зон та ринку послуг шляхом розроблення генеральних планів розвитку пріоритетних населених пунктів і залучення туди інвестицій.

3.4.5. Стимулювати промоційні кампанії різноманітного туристичного потенціалу області (лікувальні курорти, курорти з мінеральними водами, зимові види спорту тощо).

3.4.6. Розробляти та розповсюджувати різноманітні інформаційні форми про туристичний потенціал регіону (створення WEB ресурсів, буклетів тощо).

3.4.7. Створити регіональну систему поширення туристичної інформації і систему бронювання через Інтернет, а також мережу туристичних інформаційних центрів.

3.4.8. Створити туристичний кластер за участю всіх зацікавлених сторін (влада, бізнес, освіта) з промоції регіону, що дасть змогу організовувати та фінансувати проекти, які не під силу  окремим учасникам кластеру (фестивалі, концерти, участь в міжнародних виставках тощо).

 

Операційна ціль 3.5. Поліпшення стану навколишнього середовища району, забезпечення його екологічної стабільності та привабливості ландшафтів

Передумови:

Природне середовище району із різноманітним рельєфом, сприятливим кліматом, лісовими масивами стимулює розвиток туризму та рекреації. Водночас, у регіоні є кілька центрів промислового забруднення,  які погіршують стан навколишнього середовища і потребують рекультивації.

Завдання:

3.5.1. Удосконалити систему охорони природного середовища та підтримки екологічних територій та екосистем.

3.5.2. Вдосконалити систему моніторингу промислового та транспортного забруднення, а також запровадити програми санації довкілля (повітря, води, землі тощо).

3.5.3. Надавати підтримку підприємствам у впровадженні програм зменшення викидів у навколишнє середовище (в повітря, воду; зменшення шуму тощо), а також в рекультивації та реабілітації територій.

3.5.4. Надавати підтримку відповідним інституціям та органам влади в їх діяльності, спрямованій на поліпшення екології та якості життя населення (якість та забезпеченість населення питною водою, впровадження сучасних технологій переробки сміття, зменшення шуму тощо).

3.5.5. Стимулювати заходи, спрямовані на розробку, експлуатацію та збереження джерел питних вод.

3.5.6. Здійснювати охорону та раціональне використання водних ресурсів району.З цією метою розчистити та впорядкувати джерела та водостоки на території району, навести належний санітарний стан в населених пунктах району, проводити весняні місячники благоустрою територій, очистити русла річок, струмків та інших водойм від сміття, виготовити техдокументацію на реконструкцію водопровідних мереж. 

3.5.7. Забезпечити охорону атмосферного повітря: розробити проект гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу.

3.5.8. Забезпечити охорону і раціональне використання земель, для чого: провести рекультивацію земель та використовувати родючий шар ґрунту під час проведення робіт; провести заходи з очистки меліорованих земель, що не використовуються у сільському господарстві, від забур’янення та чагарників, для поступового їх залуження; здійснити посадку лісових культур на землях лісового фонду; проводити догляд за лісовими культурами на територіях лісового фонду; здійснити насадження лісових культур.

3.5.9. Здійснювати охорону і раціональне використання мінеральних ресурсів, не допускати самовільного добування піску в заплавах та річках району, не допускати застосування небезпечних технологій.

         3.5.10. Охороняти і раціонально використовувати природні рослинні ресурси, заготовляти лісове насіння, проводити рубки догляду лісових насаджень та вибіркові санітарні рубки, очищувати ліс від захаращень, проводити лісопатрульні обстеження.

3.5.11. Раціонально зберігати й використовувати відходи виробництва та побутові відходи, привести у відповідність до санітарних вимог сміттєзвалища, облаштувати сільські сміттєзвалища, домогтися повної ліквідації самовільних несанкціонованих сміттєзвалищ, усунути порушення природоохоронного законодавства щодо експлуатації полігону твердих побутових відходів у с. Вербляни.

3.5.12. Здійснювати заходи з енергозбереження та використання відновлювальних джерел енергії: зберігати енергію у приміщеннях бюджетної сфери шляхом термореновації, заміни та реконструкції систем опалення; знижувати непродуктивні втрати і підвищувати надійність електропостачання (заміна електроопор, реконструкція та капітальний ремонт електромереж), газопостачання (ремонт діючих газопроводів, заміна та ремонт застарілого обладнання, прокладання нових газопроводів); впроваджувати альтернативні види палива: біоенергетичні (виробництво біопалива), вітроенергетика (район Заводське-Чаниж); знижувати енергоємність виробництва продукції промисловості та сільського господарства.

Операційна ціль 3.6. Підтримка сучасного і традиційного мистецтва, його культурного потенціалу та багатонаціональних традицій

Передумови:

Сьогодні інфраструктура у сфері культури і мистецтва є недостатньою для сприяння розвитку туристичного бізнесу. Складними є проблеми дослідження, збереження та популяризації історико-архітектурних пам’яток, фінансово-матеріальний стан установ культури, особливо у сільських громадах.

Завдання:

3.6.1. Розвивати існуючі та створювати нові мистецькі і культурні заклади району з метою підвищення їх привабливості для мешканців всієї України та іноземних гостей.

3.6.2. Сприяти організації культурних заходів, спрямованих на просування української культури (зокрема, української мови, літератури, традицій, мистецтва, національних ремесел) на національному і міжнародному рівнях.

3.6.2.1. Продовжити роботу в напрямку популяризації видатних особистостей району: Маркіяна Шашкевича, Євгена Петрушевича та інших громадських діячів, які народились, проживали чи працювали в районі.

3.6.2.2. Сприяти проведенню наукових конференцій, виданню творів, встановленню меморіальних знаків, облаштуванню кімнат-музеїв на вшанування пам’яті та для популяризації творчості визначних постатей Буського району: о. Маркіяна  Шашкевича (с. Новосілки), Євгена Петрушевича (м.Буськ); співачок Іванки Мигаль та сестер Байко (м. Буськ)та ін.

З.6.2.3. Надати допомогу у виданні книг, створюваних на основі досліджень всіх поселень району, з метою виявлення в них пам’яток сакральної

та світової архітектури, природних та інших об’єктів і явищ, котрі мають високу національно-виховну, історико-пізнавальну та соціально-культурну вартість.

3.6.3. Підтримувати найбільш активні громадські організації, які діють у сфері збереження і поширення українських ремесел, традицій і культури, а також культури національних та етнічних меншин.

3.6.4. Проводити маркетингові і промоційні заходи, спрямовані на створення привабливого культурного і туристичного іміджу Буськогорайону.

 

ІІІ. МОНІТОРИНГ, ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БУСЬКОГО РАЙОНУ

 

Результати реалізації Стратегії визначаються шляхом проведення моніторингу роз­витку Буського району.

Мета моніторингу – контролювати процес здійснення заходів, оцінювати їх ефектив­ність, а також відповідність процесу розвитку району встановленим завданням.

Для проведення моніторингу застосовується перелік показників соціально-економічного розвитку району, які повинні відповідати стратегічним та операційним цілям, що були сформульовані в Стратегії.

Основними завданнями моніторингу є збір, узагальнення, періодичний аналіз по­казників соціально-економічного розвитку Бужчини та визначення ефективності реалізації стратегії. Моніторинг проводиться на підставі даних статистичної звітності структурних підрозділів райдержадміністрації.

Аналіз звіту з моніторингу повинен дати оцінку стану соціально-економічного роз­витку району і можливі рекомендації щодо подальшої роботи і прийняття відповідних управлінських рішень. Звіт про реалізацію Стратегії заслуховується на засіданні сесії ра­йонної ради, висвітлюється в засобах масової інформації та обговорюється із залучен­ням представників громадськості, бізнесу, неурядових організацій.

В основу моніторингу розвитку Буського району покладено перелік абсолют­них та відносних показників оцінки соціально-економічного стану розвитку району, зо­крема: обсяг іноземних інвестицій, тис. дол. США, роздрібний товарообіг за фактичними цінами, млн грн, реалізація промислової продукції, тис. грн., експорт товарів та послуг, тис. дол. США, імпорт товарів та послуг, тис. дол. США, середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн, рівень зареєстрованого безробіття (на кінець року), %.

Проблема здійснення пошукових (теоретико-дослідницьких) прогнозів пов’язана з малим та середнім періодом дослідження об’єкта, оскільки для аналізу й моделювання можуть застосовуватися дані статистичної звітності.

 

 У рамках прогнозування основних соціально-економічних показників розвитку Буського району мають місце короткі річні часові ряди.

Спостерігатиметься подальше зростання обсягів реалізованої продукції.

Згідно з прогнозом, обсяги реалізованої промислової продукції у 2017 році продовжуватимуть зростати і збільшаться у порівнянні до попередніх років майже у 3 рази.

Рис. 1. Обсяги реалізації промислової продукції, млн. грн.

 

 

     За прогнозами,  середньомісячна заробітна плата до 2020 р. зростатиме в середньому на 10–13% щороку.